Як не стати «овочем»: Оксана Мороз про дезінформацію, Telegram, ШІ та інформаційну гігієну

Щодня ми читаємо десятки новин, дописів і повідомлень у соцмережах та месенджерах. Частина з них допомагає зрозуміти, що відбувається, а частина — змушує боятися, злитися або діяти необдумано. Як зрозуміти, що нами маніпулюють, чи варто довіряти анонімним Telegram-каналам і чому сьогодні не можна беззастережно довіряти навіть фото та відео? Про це редакція «Першого Криворізького» поговорила з Оксаною Мороз, засновницею ініціативи «Як не стати овочем».

Інформаційна гігієна — не про перевірку всього

Інформаційну гігієну можна порівняти зі звичайною: вона не захищає людину від усіх ризиків, але допомагає їх зменшити. Перевіряти абсолютно все, що ми читаємо, неможливо, тому важливо визначати, яка інформація для нас критично важлива, а також обирати джерела, які вже здійснюють певну перевірку.

За словами Мороз, професійні медіа не гарантують абсолютної безпомилковості, однак ризик отримати неправдиву інформацію з них менший, ніж з анонімних джерел.

Сильна емоція — привід зупинитися

Одна з найпростіших ознак можливої маніпуляції — власна емоційна реакція.

Якщо після прочитання новини вам негайно хочеться її поширити, прокоментувати або розповісти про неї всім, варто зробити паузу. Маніпулятори добре знають, які теми болять суспільству, і використовують їх, щоб викликати потрібну емоцію.

Російська пропаганда, зокрема, часто бере реальні проблеми українського суспільства — корупцію, мобілізацію, наслідки обстрілів, можливий дефіцит товарів — і перекручує їх так, щоб люди переходили від раціонального пошуку рішень до страху, злості та відчуття безвиході.

Що робити з Telegram

Мороз радить переглянути канали, на які ви підписані, і поставити просте питання: хто стоїть за цим джерелом?

Якщо в описі є назва медіа, сайт або ім'я автора, цю інформацію можна перевірити. Якщо ж незрозуміло, хто створює контент і несе за нього відповідальність, варто замислитися, чи потрібне вам таке джерело.

Водночас анонімність не завжди означає маніпуляцію. Є канали військових, які залишаються анонімними з міркувань безпеки та публікують вузькоспеціалізовану інформацію. Тому важливо дивитися не лише на те, чи є автор, а й на сам контент.

Фото та відео більше не є доказом самі по собі

Штучний інтелект значно спростив створення реалістичних фото та відео. За словами Мороз, сьогодні якісно згенерований короткий ролик часто неможливо надійно відрізнити від справжнього лише візуально. Спеціальні сервіси також не дають гарантованої відповіді.

Тому потрібно перевіряти не лише зображення, а й джерело, автора, контекст та можливість підтвердити інформацію.

Це стосується і текстів, створених за допомогою ШІ. Сам факт використання штучного інтелекту не означає, що інформація неправдива. Проблема виникає тоді, коли людина публікує згенерований текст, не перевіривши його факти, джерела та логіку.

Як захистити себе

Не потрібно намагатися перевіряти абсолютно все. Натомість варто сформувати кілька простих звичок:

• не поширювати інформацію лише через сильні емоції;

• перевіряти важливі повідомлення у надійних джерелах;

• знати, хто стоїть за каналами та сторінками, які ви читаєте;

• не сприймати фото й відео як беззаперечний доказ;

• стежити за тим, як алгоритми формують вашу інформаційну бульбашку.

Інформаційна гігієна не дає стовідсоткового захисту від маніпуляцій. Але кілька простих правил можуть суттєво зменшити ризик стати об'єктом інформаційного впливу.