«Держава не має плану»: яке майбутнє української металургії
Фото: Метінвест;Наслідки російської атаки на завод «Каметсталь» у ніч на 5 вересня 2026 року
Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на генерального директора групи «Метінвест» Олександр Водовіз.
Скільки потрібно на відновлення металургії
За словами Олександра Водовіза, ситуація в українській металургії залишається критичною. Він заявив, що у вересні був тиждень, коли Україна вперше за сто років не виплавила жодної тонни сталі.
Масштаб необхідних витрат він пояснив на прикладі «Запоріжсталі». За його словами, лише для запуску пошкодженої доменної печі потрібно щонайменше 50 мільйонів доларів, тоді як вартість самого агрегата становить близько 500 мільйонів доларів. Загальні інвестиції у відновлення української металургії у «Метінвесті» оцінюють у мільярди доларів.
«Метінвест» не бачить достатніх програм для великого бізнесу
У компанії проаналізували близько 15 державних програм та інструментів фінансування, але більшість із них, за словами Водовіза, «не відповідає масштабам потреб великих промислових підприємств».
«Метінвест» подався на програму «Точка опори», яка передбачає компенсацію частини витрат на оплату праці під час простою, але загальний бюджет програми становить лише 1 мільярд гривень на всю країну.
Водовіз заявив, що компанія не просить державу напряму фінансувати її або надавати гранти. Серед проблем він назвав відсутність для великого бізнесу доступу до частини інструментів, зокрема Ukraine Facility, а також ризик появи нових бар'єрів і додаткового податкового навантаження.
«Немає плану від держави, який би хотілося почути», — заявив представник «Метінвесту».
Окремо Водовіз позитивно оцінив появу програм страхування воєнних ризиків. У компанії вважають, що такий механізм може зменшити вартість страхування та логістики.
Від чого залежить відновлення підприємств
У «Метінвесті» називають три основні фактори, від яких зараз залежить рішення вкладати кошти у відновлення виробництва: російські атаки на підприємства, проблеми з роботою морських портів та обмеження на європейському ринку. Йдеться, зокрема, про механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM та скорочення квот на ввезення української сталі до ЄС.
За словами операційного директора «Метінвесту» Олександра Мироненка, за рік собівартість виробництва групи зросла приблизно на 30%, насамперед через логістику та електроенергію.
Що відбувається з ГЗК Кривого Рогу
Станом на вересень, Центральний та Північний ГЗК працюють приблизно на 50% потужності. Вони виробляють окатки та залізорудний концентрат, який «Метінвест» експортує до Євросоюзу.
Інгулецький ГЗК не працює з 2024 року. У компанії пояснюють його консервацію високою вартістю електроенергії: за нинішніх умов виробництво там економічно невигідне. За оцінкою «Метінвесту», для відновлення роботи підприємства ціна залізорудного концентрату мала б становити щонайменше 135-150 доларів за тонну, тоді як у вересні вона була близько 100 доларів.
Південний ГЗК перебуває у простої. Однією з основних причин у компанії називають проблеми з роботою українських морських портів.
На тлі кризи «Метінвест» також готується скорочувати витрати та чисельність персоналу. Точної кількості можливих звільнень у компанії поки не називають, але скорочення можуть бути значними. Насамперед планують переглядати адміністративний персонал та роботи, які зараз виконують підрядні організації.