«Все моє життя — це мистецтво»: художниця Ех Настя про сюрреалізм й творчість у Кривому Розі
Фото: Перший Криворізький (AI-generated);криворізька художниця Ех Настя
Редакція «Першого Криворізького» поспілкувалася з мисткинею про її шлях у мистецтві, перші продажі, творчість під час війни та плани.
Від художньої школи до власної студії
Анастасія малює з дитинства. Вона ходила до художньої школи, хоча зізнається, що ледве її закінчила через наполягання матері.
«Потім я хотіла взагалі поступати на ресторанний бізнес, а мама якось мене підштовхнула до того, щоб вступити до художнього інституту», — розповідає мисткиня.
У 2022 році, вже після початку повномасштабного вторгнення, дівчина облаштувала власну студію. Тут вона малює, створює інсталяції, проводить майстер-класи для дітей та творчі зустрічі для жінок.
Чому «Ех Настя»
Псевдонім Ех Настя з'явився ще у підлітковому віці. Тоді Анастасія спілкувалася з друзями-панками, а один із них часто звертався до неї: «Ех, Настя, Настя». Згодом це словосполучення стало її творчим псевдонімом:
«Думала, може, придумати щось інше — більш доросле, красиве. Але зрозуміла, що це буде просто щось вигадане, таке не моє. Тому, так — Ех Настя».
Перша продана картина і робота, яка дісталася Лондона
Коли Анастасія навчалася на другому курсі інституту, її запросили взяти участь у виставці в одній із перших галерей Кривого Рогу. Приблизно за тиждень після відкриття мисткині зателефонували та повідомили, що її роботу хочуть придбати.
«У мене радості тоді прям були такі. Це був портрет африканської жіночки у головному уборі. На той час це була не супер космічна ціна», — згадує вона.За словами криворожанки, гроші не є для неї головною мотивацією. Важливіше, щоб люди знаходили у її роботах власні сенси:
«Мені завжди приємно, коли люди знаходять щось своє в моїх полотнах та скульптурках, купують їх і роботи продовжують жити поза межами майстерні».
Більшість виставок, у яких брала участь Анастасія, були колективними. Одну з її картин придбав українець, який живе у Великій Британії:
«Згодом мою картину відібрали для виставки в Лондоні. Без моєї участі, звісно, але авторство було вказане. Мені подобається, що картина далі подорожує і має якесь своє життя».
Скільки коштують картини
Вартість робіт мисткині різниться. Найдешевші роботи вона продає на аукціонах, а найдорожчі коштували близько 500–600 доларів. На ціну впливають розмір роботи, матеріали та час, витрачений на її створення. Також на вартість впливають ім'я художника, кількість виставок і публікацій.
Сюрреалізм та «Хімія підсвідомості»
Анастасія не відносить свою творчість до одного конкретного стилю. Їй подобається сюрреалізм, а у портретах вона додає незвичайні деталі та сюрреалістичні мотиви.
На створення однієї картини може піти кілька днів, іншої — близько місяця. Ідеї з'являються з різних джерел: побачених зображень, снів та власної підсвідомості. Однією з її серій є «Хімія підсвідомості».
«Іноді воно приходить і ти малюєш, і не знаєш, що вийде. А потім дивишся й знаходиш дуже глибинні змісти. І люди бувають дивляться і щось своє знаходять», — розповідає Анастасія.
«Спокій розуму» — початок знайомства з творчістю Ех Насті
Якби людині, яка вперше знайомиться з творчістю Ех Насті, потрібно було показати одну роботу, мисткиня обрала б картину «Спокій розуму». На ній хлопчик сидить на великому стільці, а внизу відбувається хаос.
«Для мене вона така дуже символічна на сьогоднішній момент, тому що ми живемо частіше в голові страхами, ідеями ззовні, що треба там, «досягаторство». І нам треба частіше заглиблюватись у себе, бачити свій внутрішній світ і менше «ганяти цю жвачку» в голові», — пояснює мисткиня.
В Ех Насті є й інша картина, яку вона не хоче продавати ні за що. На ній зображена людина, відвернута від глядача. Картину Настя написала ще приблизно на першому чи другому курсі:
«Не скажу, що вона якась супер особлива, або має супер великий зміст, але чогось вона мені припала до душі. Мені пропонували різні гроші за неї, але я сказала «не продам». Хоча наче не практикую таке, але вона якось вже приросла до мене».
Загалом, за оцінками Анастасії, за 13 років стабільної роботи вона могла створити близько 500 картин. Серед них є роботи різного розміру, виконані на полотні та папері.
Кривий Ріг на полотнах Ех Насті
Одна з картин Ех Насті присвячена екології Кривого Рогу. На полотні чоловік у спортивному одязі сидить просто серед сміття. Позаду — річка з мертвою рибою і ще позаду — АрселорМіттал:
«Я живу недалеко біля Арселору. І мені видно кожен день, що звідти виходить і заходить».
Раніше вона також була еко активісткою та долучалася до толок та інших екологічних ініціатив, була на міському сміттєзвалищі й бачила масштаби відходів на власні очі.
Трон принцеси, якого не було в дитинстві
Тема дитинства часто з'являється у роботах Анастасії. Для персональної виставки вона створила крісло з іграшок — своєрідний дитячий трон. Іграшки для нього Настя збирала буквально звідусіль: просила у знайомих дітей, шукала на барахолках, щось приносили друзі.
«Я вирішила створити такий дитячий трон, якого в нас не було в дитинстві. Трон принцеси», — розповідає вона.
Чи потрібне мистецтво під час війни
Після початку повномасштабної війни Анастасія спочатку сумнівалася, чи потрібне людям мистецтво:
«Я думала, що на початку війни мистецтво нікому не буде потрібне, і навіть розмірковувала, чим займатися іншим. Здавалося, що мистецтво недоречне в такий час».
Але згодом люди знову почали купувати роботи й замовляти нові. Серед замовників з'явилися військові:
«Тоді я зрозуміла, що мистецтво мистецтво і надихає, і дає якийсь проблиск світла».
Військові замовляють як роботи на воєнну тематику, так і звичайні картини. Одне з останніх замовлень — від знайомого військового, який попросив намалювати шість морських свинок у військовій формі.
«Ти хочеш створювати прекрасне, а його псують»: чи готовий Кривий Ріг до мистецтва
За словами мисткині, її роботи купують переважно мешканці Києва та інших міст України. Останнім часом картини також продаються за кордон — їх купують як українці, так і іноземці. У Кривому Розі покупців небагато.
Також нещодавно Ех Настя біля свого будинку зробила маленьку інсталяцію: декоративні дверцята на дереві, мох і мухомори. Але її вже двічі доводилося відновлювати:
«Псують, ламають. Кому воно заважає — незрозуміло, але просто замислюєшся над тим, яка культура у нас. Тобто ти хочеш щось створювати прекрасне, а його псують».
Водночас Анастасія відзначає, що у Кривому Розі вже є локації, де проводять виставки та показують роботи місцевих авторів. Водночас на такі заходи приходить небагато людей — переважно певне сформоване ком'юніті.
Будинок, помідори й нова виставка
Невдовзі Анастасія планує переїжджати зі своєї майстерні та зробити виставку своїх робіт за всі роки творчості. Новий творчий простір облаштує в одній із кімнат квартири.
У свій час дівчина жила у Києві, Львові та Кракові, але у великих містах їй не комфортно. У майбутньому вона хоче мати власний будинок й вирощувати помідори.
«Любіть природу, вирощуйте помідори і цінуйте мистецтво», — підсумувала розповідь Ех Настя.