Осіння імунізація диких тварин проти сказу: що не варто робити жителям Криворіжжя

В Україні, зокрема Дніпропетровській області та Криворізькому районі, розпочинається осіння кампанія з імунізації диких тварин проти сказу. Мешканців регіону закликають дотримуватися певних правил.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» із посиланням на Держспоживслужбу в Дніпропетровській області.

Імунізація диких тварин від сказу

Восени 2026 року спеціальні принади з вакциною планують розповсюджувати на території 20 областей, зокрема Дніпропетровської — з обов'язковим урахуванням безпекової ситуації.

Пероральна імунізація є одним із ключових заходів у системі профілактики та контролю сказу. Адже лисиці та інші дикі м'ясоїдні тварини залишаються одним з основних природних резервуарів збудника та можуть передавати захворювання свійським тваринам.

Ефективність такого підходу підтверджена досвідом країн Європейського Союзу. Комплексне проведення протиепізоотичних заходів, зокрема безперервна пероральна імунізація диких м'ясоїдних тварин упродовж 5–7 років, дало змогу суттєво зменшити кількість випадків сказу серед тварин.

Для вакцинації використовують спеціальні принади, усередині яких міститься капсула з вакциною. Їх розповсюджуватимуть у визначених територіях.

Що не слід робити жителям регіону

У разі виявлення принад із вакциною не слід їх руйнувати, переміщувати або забирати. Необхідно залишити принаду на місці, щоб її могла знайти дика тварина.

Чим небезпечний сказ

Сказ — це смертельне вірусне захворювання, що вражає центральну нервову систему людини та теплокровних тварин.

Вірус передається через слину інфікованої тварини, найчастіше під час укусів. Однак можливе зараження через подряпини або потрапляння слини на слизові оболонки чи відкриті рани. Інші шляхи передачі (наприклад, аерозольний у печерах з великими колоніями кажанів) трапляються нечасто.

Зараження сказом можливе навіть під час контакту з мертвою інфікованою твариною — наприклад, через порізи чи подряпини під час розбирання туші або зняття шкури, а також під час потраплянні слини загиблої тварини на пошкоджену шкіру.

Загалом сказ можуть переносити як домашні, так і дикі тварини, наприклад, собаки, коти, лисиці, вовки, єноти, борсуки та кажани. У контактний спосіб людей з-поміж свійських тварин найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини.

Птахи, плазуни, земноводні та комахи сказ не переносять.

Щоб мінімізувати ризик зараження сказом, тримайтеся на відстані від безпритульних або диких тварин, не слід їх торкатися, годувати з рук чи намагатися приручити.

Якщо вкусила, подряпала або заслинила тварина, негайно промийте рану водою з милом 15 хвилин або довше, потім обробіть антисептиком, що містить 70% спирту, або 5%-розчином йоду.

Наступний крок — терміново зверніться по медичну допомогу до травмпункту або антирабічного центру.