Важливо

Виплавка сталі в Україні може впасти до 0: що потрібно для відновлення металургії

Наслідки російської атаки на Запоріжсталь 17 вересня

Фото: Запоріжсталь;Наслідки російської атаки на Запоріжсталь 17 вересня

Виробництво сталі в Україні різко скорочується на тлі російських атак на металургійні підприємства — «Запоріжсталь», «Каметсталь», «АрселорМіттал Кривий Ріг» та об'єкти «Інтерпайпу», — проблем з енергетикою, логістикою та експортом. У вересні виплавка сталі може становити лише 100-150 тисяч тонн, а в жовтні існує ризик її падіння до нуля.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на директора GMK Center Станіслава Зінченко.

Виробництво сталі за вісім місяців скоротилося на 12,5%


За даними «Укрметалургпрому», у серпні 2026 року українські підприємства виробили 277 тисяч тонн сталі — на 57,3% менше, ніж у серпні минулого року, та на 39,4% менше, ніж у липні.

За січень-серпень в Україні виплавили 4,3 мільйона тонн сталі, що на 12,5% менше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Зінченко оцінює, що у вересні виплавка сталі може скоротитися до 100-150 тисяч тонн, а в жовтні існує ризик повної зупинки виробництва.

Інфографіка про виробництво чавуну, сталі та прокату в Україні за 8 місяців 2025 і 2026 років

Як скоротився експорт металу та руди


За січень-серпень 2026 року Україна експортувала 15,8 мільйона тонн залізної руди — на 27,2% менше, ніж за той самий період минулого року. Експортна виручка від руди скоротилася на 26% — до 1,2 мільярда доларів.

Експорт довгого прокату за вісім місяців знизився на 45,8%, до 312 тисяч тонн.

У серпні особливо різко скоротилися окремі види експорту:
  • плоского прокату — на 45% порівняно з липнем;
  • сталевих напівфабрикатів — на 76% порівняно з липнем;
  • чавун у серпні Україна взагалі не експортувала через блокаду чорноморських портів.

Водночас за всі вісім місяців експорт сталевих напівфабрикатів був на 13% вищим, ніж у січні-серпні 2025 року, і становив 900,2 тисячі тонн.

«Це колосальний удар по стабільності гривні, адже ГМК залишається другим джерелом валюти в країні, забезпечуючи понад 70 тис. прямих робочих місць і 250 тис. у суміжних галузях», — підкреслює Зінченко.

Нагадаємо, у Кривому Розі Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати працюють приблизно на половину потужності. Південний ГЗК перебуває у простої, а Інгулецький ГЗК залишається законсервованим, але за певних умов їх роботу можна відновити. На тлі кризи «Метінвест» готується скорочувати витрати та персонал.

Скільки податків сплачує металургійна галузь


За оцінкою Станіслава Зінченка, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу (ГМК) сплатили до бюджетів усіх рівнів близько 1 мільярда доларів податків.

Окремі компанії у 2025-2026 роках повідомляли про такі сплати податків:
  • «Метінвест» за перше півріччя 2026 року — 8,5 мільярда гривень;
  • «АрселорМіттал Кривий Ріг» за 2025 рік — 8,5 мільярда гривень;
  • «Інтерпайп» за перший квартал 2026 року — 1,2 мільярда гривень.

Що зараз відбувається з «АрселорМіттал Кривий Ріг» і бюджетом міста


У вересні АрселорМіттал заявив, що після чотирьох ракетних ударів за п'ять тижнів не може відновити безпечну та стабільну роботу криворізького підприємства. Останній удар стався 21 вересня. Загалом унаслідок цих атак загинули п'ятеро працівників, ще 17 були поранені, а виробничі потужності зазнали значних пошкоджень.

У 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» сплатив 8,5 мільярда гривень податків і зборів, із яких 2,6 мільярда надійшли до місцевих бюджетів. Майже 1,8 мільярда гривень земельного податку отримав бюджет Кривого Рогу.

На тлі зменшення податкових надходжень у Кривому Розі вже готуються переходити «в режим виживання» — скорочувати частину видатків міського бюджету та зупиняти некритичні проєкти. Водночас конкретної суми секвестру та переліку проєктів, які не фінансуватимуть, місто поки не назвало.

«АрселорМіттал Кривий Ріг» про масові звільнення поки не повідомляв. Компанія обговорює майбутнє підприємства з Урядом України та планує зберігати його інфраструктуру, щоб залишити можливість відновити виробництво.

Три кроки для підтримки підприємств


Станіслав Зінченко називає три кроки, які, на його думку, держава могла б зробити для підтримки підприємств.

Пріоритетний доступ прифронтових територій до локомотивів Укрзалізниці


Забезпечити підприємствам у прифронтових регіонах пріоритетний доступ до локомотивів «Укрзалізниці» в радіусі 150 кілометрів від лінії фронту, щоб вони могли вивозити продукцію.

Енергетичний паритет


Переглянути вимогу щодо обов'язкового імпорту 80% електроенергії для промисловості. Зінченко вважає, що через високу ціну імпортної електроенергії витрати українських виробників зростають.

Захист внутрішнього ринку


Посилити обмеження на експорт металобрухту та захист внутрішнього ринку від імпорту металопродукції, зокрема з Туреччини.

Що потрібно для відновлення металургійних заводів


Зінченко вважає, що самих ресурсів українських підприємств для повноцінного відновлення пошкоджених виробництв буде недостатньо.

Після ракетних ударів заводам необхідно обстежити пошкодження, розібрати завали, замовити нове обладнання та провести його монтаж. Частина устаткування для металургійних підприємств є спеціалізованою та потребує окремого виготовлення.

Для відновлення галузі директор GMK Center називає чотири основні умови.

Створення Спеціального фонду відновлення сталевої галузі


До Фонду могли б залучати гранти та пільгові кредити міжнародних фінансових організацій, за аналогією з фондами, які міжнародні партнери вже створили для української енергетики.

«Міжнародні фінансові організації (МФО) та спільнота мають допомогти акумулювати гранти й пільгові кредити для технічного підйому індустрії», — відзначає Зінченко.

Безпечний морський коридор


За оцінкою Зінченка, без морського експорту логістичні витрати значно погіршують конкурентоспроможність української сталі та руди.

Скасувати європейські квоти і мита на український метал


«Якщо Європейський Союз залишатиме обмежувальні квоти, а морський коридор опиниться під загрозою — у заводів не буде жодного економічного сенсу вкладати мільйони у відновлення», — стверджує Зінченко.

Звільнити українську продукцію від фінансових платежів CBAM


На думку Зінченка, Україна повинна звітувати про питомі викиди вуглецю, але на період війни та відбудови українська продукція має бути звільнена від фінансових зобов'язань за перетину кордону ЄС.

«Інакше вуглецевий податок CBAM остаточно вб'є її конкурентоспроможність на європейському ринку», — підкреслює директор ГМК Центру.

Скільки часу може зайняти відновлення підприємств

За оцінкою Зінченка, якщо підприємства отримають необхідне фінансування, доступ до ринків і можливість безпечно працювати, відновлення базових виробничих потужностей «Інтерпайпу», «Запоріжсталі», «Каметсталі» та «АрселорМіттал Кривий Ріг» теоретично може зайняти від 3 до 6 місяців.

Повне відновлення він оцінює у від 1 до 2 років.


Посилання скопійовано в буфер обміну