Ефект доміно: що буде з Кривим Рогом після зупинки АрселорМіттал

АрселорМіттал Кривий Ріг найближчими тижнями повністю зупинить агрегати, які ще працюють. Виплавку сталі відновлювати не планують. Підприємство перейде у режим збереження інфраструктури, а Кривий Ріг — у режим «виживання». Що буде із заводом і 16 тисячами працівників, скільки підприємство приносило бюджетам та що його зупинка означає для української металургії — читайте в матеріалі Першого Криворізького.

Три заводи, які виробляли 90% сталі в Україні, призупинили роботу після російських ударів. Ситуація критична, зокрема для Кривого Рогу. АрселорМіттал Кривий Ріг є найбільшим гірничо-металургійним підприємством України. У січні підприємство оголосило про зупинку блюмінга через складні економічні та ринкові умови — зокрема, втрату частини європейського ринку через CBAM і високу вартість електроенергії.

У серпні та вересні 2026 року росіяни чотири рази вдарили по Арселору ракетами. Загинули п'ятеро людей, ще 17 працівників отримали поранення. Удари також пошкодили виробничі потужності. Після цього компанія заявила, що не зможе відновити роботу підприємства до кінця війни.

Журналісти Першого Криворізького поставили керівництву підприємства запитання про його майбутнє та майбутнє працівників. Ось що відповіли в компанії.

Що буде з АрселорМіттал Кривий Ріг у найближчі місяці?

ArcelorMittal очікує відобразити негрошове зменшення вартості активів приблизно на 1 млрд дол. США, переважно через знецінення основних засобів «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Первинне виробництво сталі не відновлюватиметься, а агрегати, що працюють на мінімальному рівні, буде безпечно зупинено.

Очікується, що цей процес триватиме кілька тижнів. У цей період компанія зосередиться на безпечному припиненні роботи та захисті критично важливих активів. Мета — зберегти цілісність підприємства та можливість вибору варіантів
діяльності в майбутньому, водночас надаючи пріоритет безпеці працівників.

Це безпрецедентна й надзвичайно складна ситуація. Зараз визначається кількість працівників, необхідних для виконання робіт зі збереження цілісності підприємства та гарантування його життєздатності в майбутньому.

Скільки людей працює зараз на АрселорМіттал Кривий Ріг?

У «АрселорМіттал Кривий Ріг» працює близько 16 000 людей. З початку повномасштабного вторгнення підприємство зіткнулась зі значними кадровими труднощами.

Що буде з бронюванням працівників?

Компанія працює й буде працювати у повній відповідності із законодавством України.

Чи плануються скорочення?

Коли матимуть чіткіше уявлення, то планують працювати з представниками працівників та місцевим керівництвом над заходами підтримки персоналу. Компанія повідомить деталі безпосередньо працівникам після остаточного формування
планів.

Які наслідки російських обстрілів у 2026 році?

Обстріли неодноразово пошкодили виробничі потужності доменного й енергетичного
виробництв. 17 серпня 2026 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазнало ракетного удару. Унаслідок атаки 13 працівників компанії та підрядних організацій дістали поранення, а двоє людей загинули: один працівник компанії та один працівник підрядної організації.

14 вересня 2026 року підприємство знову зазнало удару балістичною ракетою. Унаслідок атаки двоє працівників підрядних організацій загинули, двоє працівників дістали поранення.

Останній удар стався 21 вересня. Загалом унаслідок чотирьох атак загинули п'ятеро людей, ще 17 працівників отримали поранення, один з них залишається у критичному стані. Це були чотири ракетні удари за п'ять тижнів.
Від початку повномасштабної війни ArcelorMittal надала понад 700 млн дол. США фінансової підтримки, а «АрселорМіттал Кривий Ріг» додатково інвестував близько 500 млн дол. США зі своїх грошових резервів. У компанії кажуть: працюватимуть над збереженням підприємства, щоб у майбутньому, коли дозволять умови, залишалася можливість відновити його роботу.

Чи залишить ArcelorMittal Україну?

ArcelorMittal не залишає Україну. За поточною оцінкою, безпечна робота неможлива, доки триває війна. У компанії усвідомлюють, що це матиме значний вплив на Кривий Ріг і ширшу громаду, оскільки АрселорМіттал Кривий Ріг протягом багатьох років був та є важливим роботодавцем і робить вагомий внесок у місцеву економіку.

У 2024 році підприємство працювало над виходом на беззбитковість і скороченням витрат. На фінансові результати вплинули нестабільне енергозабезпечення через атаки, високі тарифи на електроенергію та необхідність її імпорту, високі логістичні витрати й несприятлива ситуація на світових ринках. Третій рік поспіль підприємство працює зі збитками, повідомив журналістам Першого Криворізького фінансовий директор Павло Задорожний.

Скільки податків заплатив АрселорМіттал Кривий Ріг?

За 20 років роботи компанії АрселорМіттал в Україні підприємство сплатило більше 109,8 млрд грн податків і зборів, у тому числі:

• 23,6 млрд грн – податок на прибуток,
• майже 25,5 млрд грн – податки на фонд оплати праці,
• 3,3 млрд грн – екологічний податок,
• 10 млрд грн – плата за землю,
• 6 млрд грн – рентна плата,
• 2,1 млрд грн – податок на репатріацію,
• а також 38,9 млрд грн – ПДВ на імпорт
• і 0,4 млрд грн – інші податки і збори.

За 20 років роботи в Україні загальний обсяг інвестицій ArcelorMittal перевищив 11 млрд дол. США. 325 млн дол. США було інвестовано під час війни.




У 2025 році податкові платежі «АрселорМіттал Кривий Ріг» до бюджетів усіх рівнів склали 8,5 млрд грн податків і зборів, що майже на 28% більше, ніж у 2024 році. 1,8 млрд грн надійшли до державного бюджету та 2,6 млрд грн – до місцевих бюджетів. Зокрема, у розпорядження місцевої громади Кривого Рогу від підприємства надійшло майже 1,8 млрд грн земельного податку. Також підприємство перерахувало 906 млн грн єдиного соціального внеску та 3,2 млрд грн податку на додану вартість при імпорті сировини та матеріалів.

У 2024 році податкові платежі «АрселорМіттал Кривий Ріг» до бюджетів усіх рівнів склали 6,6 млрд грн податків і зборів, що на понад 60% більше, ніж у 2023 р. Із них 727 млн грн надійшли до державного бюджету та 3 млрд грн – до місцевих бюджетів. Також підприємство перерахувало майже 830 млн грн єдиного соціального внеску та 2,1 млрд грн податку на додану вартість при імпорті сировини та матеріалів.

У структурі податків та зборів 2024 року найбільшою є сума сплаченого земельного податку. Так, у розпорядження місцевої громади Кривого Рогу від підприємства надійшло майже 2,2 млрд грн земельного податку, що на 0,8 млрд грн більше у порівнянні з 2023 роком. Цей податок став головним компонентом збільшення платежів до місцевих бюджетів.

Ситуація — катастрофічна

Генеральний директор GMK-Center (центр експертизи про промисловість на гірничо-металургійний комплекс) Станіслав Зінченко в інтерв'ю Першому Криворізькому називає ситуацію в українській металургії катастрофічною.

За словами Зінченка, зараз в Україні фактично не працюють сталеливарні комбінати — усі вони зазнали російських ударів і зупинили роботу. У серпні Україна виробила близько 250 тисяч тонн сталі. Для порівняння, раніше середній місячний показник становив близько 600 тисяч тонн. У вересні, за оцінкою Зінченка, виробництво може впасти до 100–150 тисяч тонн, а в жовтні — до нуля. Для масштабу: у 2021 році Україна виробила 24 мільйони тонн сталі, а торік — лише 7 мільйонів. У 2021 році працювали 12 сталеливарних заводів. Ще в липні тому на підконтрольній Україні території залишалося п'ять підприємств, які працювали. Зараз не працює жодне. Тому українська сталева індустрія потребує підтримки міжнародної спільноти та держави.

Такого не було за жодного з років незалежності, — говорить він.

За його словами, ГМК формує близько 5–6% ВВП України, 15% валютних надходжень і 30–40% вантажоперевезень «Укрзалізниці» та портів. У самому ГМК працюють близько 70 тисяч людей, ще приблизно 250 тисяч — у суміжних галузях. Наслідки зупинки не обмежаться і 16 тисячами працівників «АрселорМіттал». Зінченко пояснює: гірничо-металургійний комплекс забезпечує значну частину вантажів «Укрзалізниці» та роботи українських портів. Якщо цих вантажів не буде, скорочуватиметься і потреба в працівниках транспортної галузі. Крім того, ГМК — один із найбільших замовників машинобудування. Тому, проблема стосується не окремого «Арселору» чи кількох металургійних заводів, це питання всієї української економіки.


Оксана Кузяйкіна, виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, пояснює, що зупинка «АрселорМіттал Кривий Ріг» матиме наслідки одразу на кількох рівнях — для державного бюджету, Кривого Рогу та ринку праці. На державному рівні скорочення роботи металургійного підприємства означає менше податків, експорту та валютних надходжень. Металургія до повномасштабної війни була одним із драйверів української економіки, а зараз значна частина цього потенціалу втрачена.


Для Кривого Рогу наслідки будуть ще безпосереднішими. «АрселорМіттал» — великий платник податків і один із найбільших роботодавців міста. Якщо значна частина працівників втратить роботу, місцевий бюджет недоотримає ПДФО, а разом із зарплатами зменшаться і витрати людей у місцевому бізнесі.

Тому зупинка металургії запускає ланцюгову реакцію — ефект доміно — менше вантажів для залізниці та портів, менше замовлень для машинобудування, менше доходів у людей і, відповідно, менше грошей у місцевій економіці.
Зарплати десятків тисяч працівників створюють ще один економічний ланцюжок — люди витрачають гроші у магазинах, користуються послугами, купують товари. Наслідки зупинки не обмежаться і 16 тисячами працівників «АрселорМіттал». ГМК забезпечує значну частину вантажів «Укрзалізниці» та роботи українських портів. Якщо цих вантажів не буде, скорочуватиметься і потреба в працівниках транспортної галузі. Крім того, ГМК — один із найбільших замовників машинобудування. Тому, проблема стосується не окремого «Арселору» чи кількох металургійних заводів, це питання всієї української економіки.


Зінченко окремо наголошує: навіть якщо припиняться обстріли, це не означатиме автоматичного відновлення виробництва. Для повернення виробництва української сталі потрібні кілька умов.

• Перша — спеціальний фонд підтримки сталевої індустрії, який наповнюватимуть міжнародні фінансові організації та донори. За аналогією з фондами, які допомагали відновлювати українську енергетику
• Друга — відкриття морських портів і доступ до світового експортного ринку.
• Третя — зняття квот Європейського Союзу на експорт української сталевої продукції, які діють із 1 липня цього року.

Без цих умов, говорить Зінченко, відновлення сталевого виробництва в Україні є неможливим. Сталь буде одним із ключових матеріалів для відбудови України — для інфраструктури, житла та інших об'єктів. «АрселорМіттал Кривий Ріг» при цьому є найбільшим виробником довгого прокату — продукції, яка використовується, зокрема, у будівництві. Тому робота комбінату критично важлива не лише для Кривого Рогу, а й для майбутнього відновлення України.

Що зупинка Арселору означає для Кривого Рогу?

Для Кривого Рогу проблеми великих промислових підприємств мають прямий вплив на економіку громади. За даними міської влади, гірничо-металургійні підприємства займають понад 70% площі промислових територій громади, а на них і суміжних підприємствах працює понад 60% працездатного населення. Зупинка або скорочення виробництва безпосередньо впливає на зайнятість населення та надходження податків до бюджету громади.

У цьому році Кривий Ріг проведе секвестр міського бюджету. Секвестр — це примусове скорочення запланованих бюджетних витрат, коли доходів бюджету виявляється недостатньо.

«АрселорМіттал Кривий Ріг», Інгулецький ГЗК, Південний ГЗК та Криворізький залізорудний комбінат наразі стоять. Інші великі підприємства працюють максимум на 50% або 25% від довоєнного обсягу виробництва. Це також позначається на роботі підрядних організацій, які обслуговують промислові підприємства.


Комунальним підприємствам міста після оголошення про неможливість відновлення роботи «АрселорМіттал» доручили сприяти працевлаштуванню: зокрема, на «Кривбасводоканалі» та «Криворіжтепломережі» відкрито близько 1000 вакансій. Потреба у фахівцях є також у міському електротранспорті та інших комунальних підприємствах. Радять криворіжцям також звертатися до Центру зайнятості.

Через зменшення податкових надходжень Кривий Ріг планує скоротити частину видатків і призупинити низку некритичних проєктів. Водночас міська влада заявляє, що збереже фінансування шкіл і дитсадків, медицини, водо- та теплопостачання, соціальної підтримки та допомоги Силам оборони. Також планують зберегти безкоштовний проїзд, продуктові набори та місцеві виплати для близько 50 категорій жителів.

Один зі способів зменшити залежність Кривого Рогу від важкої промисловості — диверсифікувати економіку, залучати інвестиції та розвивати нові галузі. Але швидко замінити промисловість, яка десятиліттями формувала економіку міста, неможливо. Тож, на питання — що буде з Кривим Рогом — відповідь одна. Усе покаже тільки час.

Цей матеріал підготовлено в межах проєкту «Посилення місцевих медіа длямдемократичної стійкості та публічного діалогу в Україні», який реалізується та фінансується Фондом Ірондель (Швейцарія). Погляди, висловлені в матеріалі, належать виключно авторам і не обов'язково відображають позицію Фонду Ірондель.